Що пили у прадавні часи
Хмільні чи безалкогольні напої супроводжують людство з давніх-давен. Культура вживання алкоголю формувалась під впливом тих народів, що жили на наших територіях та сусідніх країн. В літописах не було детального опису, що саме їли, чи пили наші предки. Тому багато рецептів традиційних напоїв на жаль було втрачено. Розслідуючи цю тему ми вирішили звернутись до історичних фактів. Адже без минулого не буває майбутнього. Так що ж вживали наші предки?
Трипілля
Першими землеробами та скотарями що жили на території України були трипільці. Археологи знаходили багато підтверджень, що то була розвинена цивілізація, зі своєю культурою і навіть з піктографічною писемністю. На жаль не знайдено описів чи історичних згадувань про цю культуру. в нас є тільки археологічні факти. Дуже багато знахідок того часу свідчило, що то “культура мальованого посуду”, але що саме зберігалось в можна тільки припускати.
Напої Скіфів
Перший письмові згадки про племена, що жили на території України були саме про скіфів, а описували їх греки, що жили на березі чорного моря. До речі вони вважали скіфів пияками. Був навіть сталий вираз "п'є як скіф" тобто вживає вино не розбавлене водою.
Інший грецький історик в їх описі розповідав про веселі гуляння "вино та напої з горобини лились рікою". Нас пригощали "вином та камисом". Дозвольте зробити примітку не кумис, а саме камис - зброджений напій з вівса.
Напої Київської Русі
Інші описи алкоголю траплялись вже були за часів Київської Русі. Так княгиня Ольга в письмі до древлян:
"Се вже йду я до вас, тож готуйте медів много коло города, де вбили мужа мого"
Судячи з форм слова "медів" можна сказати, що річ шла саме питний мед.
Готувати такі напої було досить складно. По перш бджолярства тоді не було. "Дикий" мед розводили водою і заливали в бочки, обмазані дьогтем, щоб деревина не зіпсувалась. Дехто додавав трави та коріння. Часто мед був не в рідкому стані, а не проціджений із забрусом, прополісом та навіть з ферментованими бджолами. Бочку з рідиною закопували в землю і виброджував напій дуже довго.
Також є опис, що мед пили ще солодким, Не виброджений мед мав назву сито. Міцність такого напою 2-5% він був солодким на смак з присмаком трав.
Наші пращури вживали напої бродіння невеликої міцності, хоч і технологія укріплення шляхом перегонки, вже була винайдена за 150 років вже була винайдення арабським алхіміком Абу Муса Джабир ибн Хайян аль-Азди.
Інша згадка про напої була від Володимира Великого:
“Роздати народові їжу, мед і квас”
Виробництва цукру тоді не було і цей напій бродіння геть інший на смак чим його сучасний варіант. Будь-який сухий хліб замовчувався водою та бродив. Міцність після того, як відіграє брага від 1 до 2.5%. На смак він був більш кислим с гіркуватим присмаком і ароматом солоду. Зустрічаються і інші назви цього напою - сирівець.
Пізніше з'явилися згадки про такий напій як “Солод” - саме так називали пиво в ті часи. підтвердження тому є археологічні знахідки ХІ століття. А в письмових джерелах навіть згадувався цей напій в газеті “Руська Правда”.
В старих документах також можна зустріти назву “Сікера” під цим назвами мали на увазі всі спиртні напої окрім вина, тому ідентифікувати, що ще готували наші предки дуже складно.
Напої Половців
Кочові племена що жили у північній частині України поряд з Київською Руссю. Через кочовий спосіб життя вони не вирощували ні виноград, ні солод. Так вони вживали ці напої вимінювавши їх на м'ясо чи молоко, наприклад в сусідній Київської Русі. Але в них був свій алкогольний напій - Кумис. Так це алкогольний напій, що вироблявся з кобилячого молока. До речі, це єдине молоко, що не скисає, а бродить. Міцність кумису 1-3%
Напої Великого королівства Литовського
Після перемоги над золотою ордою утворюється Велике королівство Литовське і Руське. Налагоджуються стосунки з Європою і на наші території з'являються нові технології. Серед них возгонка вина шляхом дистиляції. Результат цієї возгонки називали теж вино. Було побудовано перші винокурні (місце де випарювали вино). Оскільки це все прийшло з європи за напоєм також закріпилась латинська назва Aqua vitae - жива вода. Цю назву українці спростили до оковита, а згодом закріпилась назва горілка, за пекучі властивості “живої води”. Наші північні сусіди ж називали черкаським вином, бо черкасами звали козаків. До речі вважалось поганим тоном пити міцні напої, тому міцність перегнаних напоїв була близько 20 %
Напої, що прийшли з Московського князівства
В 16 столітті була випущена збірка повчань “Домострой” де згадувалось про такі напої як збита та бърага.
Збита - робилась з питного меду з додавання горячего відвару трав і прянощів. Все це добре збивалось. Дехто з істориків стверджував, цей напій вже був в нас тільки під назвою взвар.
Бърага - не мала сталого рецепту, головне, щоб переграло. Є свідчення, що ця назва походить від чуваського "перага", що означає вижимки. І саме це свідчить, що цей напій прийшов саме з росії. В Україні цей напій вживали вкрай рідко і використовували як і зараз як сировину для перегону.
Щодо водки, то цей термін був вперше зафіксований в польських документах як алкогольний напій у 1534 р. Про те росіяни все одно вважають себе винахідниками цього напою і суперечаться з поляками й досі.
Напої радянського союзу
Цей період майже вбив все виноробство. через “сухі” закони вирубали виноградники, зменшувалося видобування спирту. Дістати акцизний продукт було дуже складно.Тому в цей період стала процвітати “народна творчість” - самогон. Його видобували підпільно, а для перегону пристосовували підручні засоби. За сировину брали солодкі ягоди, фрукти та коренеплоди і навіть з стебла кукурудзи. Найрозповсюдженішим напоєм стала буряківка, адже цей солодкий коренеплід був дуже розповсюджений у радянські часи.