Легальність

Виготовлення самогону в Україні — це, скажемо прямо, національна традиція. Причому, якщо ви скажете «гнати», «виробник», який поважає свій продукт, або його «споживач» може навіть образитися, що народний напій таврують таким неетичним словом. Хоча сама назва напою явно свідчить про те, що його виробляють саме таким способом.

Проте його шанувальники запевняють, що самогон – одна з гідних спадщин наших предків, які здавна вміли готувати «підбадьорливий» напій. Він веде свою історію ще з часів трипольської культури. Вчені припускають, що трипольці, які жили 5–6 тис. років тому на території сучасної України, виготовляли саме такий напій. Прикладом цього є село Триполя (Київська область), де в місцевому музеї окремі експонати мають вигляд характерно вигнутих керамічних трубок, що нагадують «змієвики» для самогонних апаратів. І виглядають вони дуже переконливо для такого призначення.

Слід зазначити, що зараз у багатьох країнах теж є свої національні алкогольні напої. Угорці, наприклад, славляться своєю палінкою, чехи — сливовицею, грузини — чачею. А в деяких європейських країнах на виготовлення такого продукту видається ліцензія, і його широко пропагують як національний напій, особливо в туристичному бізнесі.

Хоча наші справжні самогонники чудово знають, що згідно зі ст. 204 Кримінального кодексу особа підлягає відповідальності лише за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту подакцизних товарів.

Досвідчені виробники домашньої «горілки» завдяки дистилятору «Смакуй» знають, що навіть їхній міцний напій не належить до алкогольних, оскільки операції з його виготовлення не є об’єктом стягнення акцизного збору. Відповідальність за їх обіг настає лише за статтею 164-16 Кодексу про адміністративні правопорушення. Цією статтею передбачено штраф у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі, якщо дії пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, — штрафом від 500 до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів.